ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СТРЕСУ

Не дозволяйте стресу опанувати вами. Стрес – це своєрідна реакція людини на психічне або фізичне напруження у вигляді підготовки організму до боротьби або втечі, яка є фізіологічним безумовним рефлексом.

Пам’ятаєте приказку: «Навіть із самої безвихідної ситуації існує мінімум три виходи». Насправді існує усього лише три виходи. Незважаючи на всю уявну різноманітність можливих варіантів, їх можна звести до трьох:

Вибір 1: упокорювання.

Вибір 2: перероблення.

Вибір 3: втеча.

Чинники, що викликають стрес (стресори), різні, але вони запускають у хід однакову, по суті, біологічну реакцію стресу.

Регулярно проводьте аутодіагностику стресу. Коли вам вдасться пізнати свій особистий стрес і до кінця з’ясувати конкретні причини, що його викликали, це означатиме, що ви готові навчитися управляти стресом. Стресове напруження може виникнути в різних життєвих ситуаціях.

Для того, щоб управляти своїм стресовим станом, треба усвідомити причини стресового напруження. Це дозволить перевести сигнали, що поступають від організму, з сфери емоційної (почуття) у сферу раціональну (розум). Усе це забезпечить таку необхідну психосоматичну рівновагу.

Основними ознаками стресового напруження можуть бути:

-  часте виникнення почуття втоми;

-  неможливість зосередитися на чомусь;

-  нехарактерне «вивітрювання» думок;

-  досить часта поява болю (голова, спина, шлунок);

-  незадоволення виконаною роботою;

-  втрата апетиту;

-  неможливість вчасно закінчити роботу та ін.

Напевно, з деякими з перерахованих ознак стресу ви знайомі. Проте, зважаючи на власний досвід, ви зможете назвати й інші. Якщо ви це зробите, то дасте відповідь на відоме питання ЧОМУ?, яке у всі часи було рушійною силою пізнання.

Основними причинами стресового напруження зазвичай є:

-  нестача часу;

-  постійне недосипання;

-  відчуття незадоволення життям;

-  постійні конфлікти;

-  комплекс неповноцінності та ін.

Не забувайте, що існують, як мінімум, три незадоволення, що впливають на психічне здоров’я. Такими є: 1) незадоволення самим собою; 2) незадоволення стосунками з оточенням; 3) незадоволення від досягнутого (точніше - недосягнутого).

Найбільш характерними ознаками стресу є фізичні, емоційні й поведінкові.

Фізичні ознаки: загальне напруження м’язів і пов’язані з ними болі в грудях, животі, спині, шиї, тремтіння і нервовий тиск, спазми і пов’язані з ними кишкові, ниркові, печінкові кольки, пронос, ускладнене ковтання, часте сечовипускання, мовні утруднення (невиразна мова або заїкання), головні болі, запаморочення, високий кров’яний тиск, посилене серцебиття, часте або ускладнене дихання, вегетативні прояви у вигляді сухості у роті або в горлі, підвищена пітливість.

Емоційні ознаки: занепокоєння або підвищена збудливість, дратівливість, гнів і ворожість, незвичайна агресивність, неможливість зосередитися, плутанина в думках, відчуття втрати контролю над собою і ситуацією, почуття безпорадності, провини або безнадійності, страх, почуття паніки.

Поведінкові ознаки: зловживання алкоголем, посилене паління, надмірне споживання їжі, втрата інтересу до зовнішнього вигляду, різка зміна соціальної поведінки, наднормова робота, постійний поспіх у прагненні кудись встигнути, пошуки винних тощо.

Опануйте методи подолання стресових станів. До основних методів подолання стресових ситуацій фахівці зараховують:

1)                    релаксацію;

2)                    концентрацію;

3)                    ауторегуляцію дихання.

Подаруйте собі «м’язову радість» фізичною активністю. Здоровій людині будь-яка фізична активність і рух здатні принести справжню насолоду.

Рухова активність чинить сприятливу дію на психіку. Активізація кровообігу і глибоке дихання сприяють кращому постачанню крові і кисню до мозку. Усе це підвищує здатність людини до зосередження. Рух знімає нервове напруження і породжує особливе почуття радості, що створює гарний настрій. Давні римляни називали це почуття ейфорією (фізичною і душевною задоволеністю). За це відчуття відповідає особливий гормон – бета-ендорфін, який поліпшує настрій, покращує самопочуття. Маючи сильну ейфоричну дію, бета-ендорфін сприяє виходу з депресії і отриманню душевної рівноваги.

(Віктор Федорчук «Як стати психологом для себе»)

Умій спокійно ставитися до того,

чого не в силах змінити.

Сенека

«Короткочасні ефективні способи боротьби зі стресом»

1.                     Протистресове дихання. Повільно виконати глибокий вдих через ніс; на піку вдиху на мить затримайте дихання, після чого зробіть через ніс видих як можна повільніше. Постаратися уявити, як з кожним глибоким вдихом і довгим видихом відбувається часткове звільнення від стресової напруги.

2.                     Хвилинна релаксація. Розслабити кутики рота, зволожити губи (язик нехай вільно лежить в роті). Розслабити плечі. Зосередитися на виразі свого обличчя і положенні тіла.

3.                     Якщо дозволяють обставини, покинути приміщення, в якому виник гострий стрес. Перейти в інше місце, де нікого немає, або вийти на вулицю, де можна залишитися наодинці зі своїми думками.

4.                     Зайнятися якоюсь діяльністю. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, особливо фізична праця, в стресовій ситуації служать в ролі громовідводу, допомагає відволіктися від внутрішньої напруги.

10 способів порятунку від стресу

1. З’ясуйте, що саме вас турбує і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, - вже наполовину розв’язана. Розкажіть про те, що вас турбує близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви «докопаєтеся» до кореня бід і знайдете вихід із ситуації.

2. Не вдавайте із себе «бідну вівцю». Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб’язкової проблеми маленьку трагедію, - знайти людину, якій жилося б набагато гірше і допомогти їй.

3. Сплануйте свій день. Науковці відмітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і брак часу. Впоратися з перевантаженням легко: розпишіть свої дії, розподіляючи їх за ступенем важливості і слідуйте своєму плану.

4. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових переживань, будь-яку проблему роздувають до масштабів вселенської катастрофи. Насправді жахливі обставини у нашому житті трапляються, на щастя, не часто. Тому «видаліть» із голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.

5. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає «за звичкою» гормони стресу на будь-які подразники, які загрожують нашому спокою. При цьому йому абсолютно байдуже, реальні вони чи надумані.

6. Навчіться впевнено казати «НІ!» іншим людям, не ображаючи та не принижуючи при цьому їх гідності. Згадайте нарешті, і про власні потреби, можливості та бажання. Ніколи не ивиправдовуйтесь, а краще поясніть причини своєї відмови.

7. Використовуйте агресивну енергію у мирних цілях: напишіть лайливий лист з усією кровожерливістю, на яку ви тільки здатні, а потім з насолодою розірвіть його на клапті.

8. Посміхайтеся, якщо вам навіть цього не дуже і хочеться: сміх благотворно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку організм продукуватиме гормони радості.

9. Робіть фізичні вправи: замість того, щоб відлежуватися у ліжку, займіться антистресовими видами спорту – бігом та спортивною ходьбою.

10. Не забувайте себе хвалити щоразу, коли вам вдається виконувати хоча б один із вище перерахованих пунктів. Рне зайвим буде потішити себе невеличким подарунком у знак винагороди.