Домашнє насильство

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УСТАНОВИ ДО ЯКИХ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ У ВИПАДКУ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

·       До територіального органу поліції або за телефоном 102.

·       До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

·       До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації.

· До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

·      До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

·       До близької людини.

·       На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда - Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба

(044) 255-64-50
Уповноважена особа Володимирецької ЗОШ І-ІІІ ст. №1, до якої можна звернутися у випадку домашнього насильства Коваль Віта Володимирівна

(096) 775-73-84

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

·       інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

·       безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

·       правові консультації;

·       зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

1)   центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

2)   притулки для дітей;

3)   центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

4)   соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

5)   центри соціально-психологічної допомоги;

6)   територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

7)   інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.