ХАРАКТЕРНІ
ОЗНАКИ СТРЕСУ
Не дозволяйте стресу опанувати
вами. Стрес – це своєрідна реакція людини на психічне або фізичне напруження у
вигляді підготовки організму до боротьби або втечі, яка є фізіологічним
безумовним рефлексом.
Пам’ятаєте приказку: «Навіть із самої безвихідної ситуації існує
мінімум три виходи». Насправді існує усього лише три виходи. Незважаючи на
всю уявну різноманітність можливих варіантів, їх можна звести до трьох:
Вибір 1: упокорювання.
Вибір 2: перероблення.
Вибір 3: втеча.
Чинники, що викликають стрес
(стресори), різні, але вони запускають у хід однакову, по суті, біологічну
реакцію стресу.
Регулярно проводьте
аутодіагностику стресу. Коли вам вдасться пізнати свій особистий стрес і до
кінця з’ясувати конкретні причини, що його викликали, це означатиме, що ви
готові навчитися управляти стресом. Стресове напруження може виникнути в різних
життєвих ситуаціях.
Для того, щоб управляти своїм
стресовим станом, треба усвідомити причини стресового напруження. Це дозволить
перевести сигнали, що поступають від організму, з сфери емоційної (почуття) у
сферу раціональну (розум). Усе це забезпечить таку необхідну психосоматичну
рівновагу.
Основними ознаками стресового напруження можуть бути:
- часте виникнення почуття
втоми;
- неможливість зосередитися
на чомусь;
- нехарактерне
«вивітрювання» думок;
- досить часта поява болю
(голова, спина, шлунок);
- незадоволення виконаною
роботою;
- втрата апетиту;
- неможливість вчасно
закінчити роботу та ін.
Напевно, з
деякими з перерахованих ознак стресу ви знайомі. Проте, зважаючи на власний
досвід, ви зможете назвати й інші. Якщо ви це зробите, то дасте відповідь на
відоме питання ЧОМУ?, яке у всі часи було рушійною силою пізнання.
Основними причинами стресового напруження зазвичай
є:
- нестача часу;
- постійне недосипання;
- відчуття незадоволення
життям;
- постійні конфлікти;
- комплекс неповноцінності
та ін.
Не
забувайте, що існують, як мінімум, три незадоволення, що впливають на психічне
здоров’я. Такими є: 1) незадоволення
самим собою; 2) незадоволення
стосунками з оточенням; 3) незадоволення
від досягнутого (точніше - недосягнутого).
Найбільш
характерними ознаками стресу є фізичні, емоційні й поведінкові.
Фізичні ознаки: загальне напруження м’язів і
пов’язані з ними болі в грудях, животі, спині, шиї, тремтіння і нервовий тиск,
спазми і пов’язані з ними кишкові, ниркові, печінкові кольки, пронос,
ускладнене ковтання, часте сечовипускання, мовні утруднення (невиразна мова або
заїкання), головні болі, запаморочення, високий кров’яний тиск, посилене
серцебиття, часте або ускладнене дихання, вегетативні прояви у вигляді сухості
у роті або в горлі, підвищена пітливість.
Емоційні ознаки: занепокоєння або підвищена
збудливість, дратівливість, гнів і ворожість, незвичайна агресивність,
неможливість зосередитися, плутанина в думках, відчуття втрати контролю над
собою і ситуацією, почуття безпорадності, провини або безнадійності, страх,
почуття паніки.
Поведінкові ознаки: зловживання алкоголем, посилене
паління, надмірне споживання їжі, втрата інтересу до зовнішнього вигляду, різка
зміна соціальної поведінки, наднормова робота, постійний поспіх у прагненні
кудись встигнути, пошуки винних тощо.
Опануйте
методи подолання стресових станів. До основних методів подолання стресових
ситуацій фахівці зараховують:
1)
релаксацію;
2)
концентрацію;
3)
ауторегуляцію дихання.
Подаруйте
собі «м’язову радість» фізичною активністю. Здоровій людині будь-яка фізична
активність і рух здатні принести справжню насолоду.
Рухова
активність чинить сприятливу дію на психіку. Активізація кровообігу і глибоке
дихання сприяють кращому постачанню крові і кисню до мозку. Усе це підвищує
здатність людини до зосередження. Рух знімає нервове напруження і породжує
особливе почуття радості, що створює гарний настрій. Давні римляни називали це
почуття ейфорією (фізичною і душевною задоволеністю). За це відчуття відповідає
особливий гормон – бета-ендорфін, який поліпшує настрій, покращує самопочуття.
Маючи сильну ейфоричну дію, бета-ендорфін сприяє виходу з депресії і отриманню
душевної рівноваги.
(Віктор Федорчук «Як стати психологом для себе»)
Немає коментарів:
Дописати коментар