насильство над дітьми

Вперше, 18 листопада європейська спільнота відмічатиме Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Для попередження ситуацій насильства вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, проводити відповідне навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків та дітей.

Сексуальне насильство та сексуальна експлуатація дітей є серйозним порушенням прав дитини та має довготривалі і руйнівні наслідки на все життя. За даними Ради Європи кожна п'ята дитина (в Україні - 21%) страждає від різних форм сексуального насильства. У понад 80% таких випадків злочинець є знайомою для дитини людиною.

 

Насильство над дітьми – проблема, яка завжди існувала і скоріш за все ще дуже довго буде існувати у сучасному суспільстві.

Сучасність демонструє такі його приклади, як смерть дітей від голоду, загибель їх під час бомбардувань і обстрілу, міжнародних конфліктів, вбивство в таборах біженців, на побутовому ґрунті. Нерідкі і такі форми насильства, як торгівля дітьми, залучення до жебрацтва, проституція, економічна експлуатація, позбавлення житла, коштів для існування, зневага потребами й інтересами дитини. Діти є самою незахищеною і вразливою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Саме по їх провині діти стають жертвами домашнього насильства, опиняються в зонах стихійних і природних катастроф, військових дій тощо.
    Насильство над дітьми – широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які старші або сильніші.
    Розрізняють чотири основні форми жорстокого поводження та зневажання дітей: 

1.Фізичне насильство  – дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, в результаті яких фізичне або розумове здоров'я дитини порушується, або знаходиться під загрозою пошкодження. Наприклад, тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, ременя, ножа, пістолета. 
Фізичне насильство включає в себе залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, надання йому/їй отруйних речовин або «медичних препаратів, що викликають одурманення» (наприклад, снодійних, непрописаних лікарем).
     У деяких сім'ях як дисциплінарні заходи використовують різні види фізичного покарання - від запотиличників і ляпасів до биття ременем. Фізичне насильство - це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

     2. Сексуальне насильство або розбещення  - використання дитини (хлопчика або дівчинки) дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включає в себе статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб.

     3. Психологічне насильство – дії одного члена сім’ї на психіку дитини шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Психологічне насильство має такі прояви: використання лайливих слів, крику, образ, принизливих дій, що спричиняють шкоду самооцінці дитини; вияв брутальності стосовно родичів, друзів дитини, висловлювання чи дії, що вчинені з метою принизити дитини. У психічному насильстві можна виокремити вербальне та емоційне насильство. Вербальне (словесне) чиниться у разі критики і докорів буквально за кожний вчинок. Емоційне насильство може відбуватися взагалі без слів за допомогою міміки, пози, поглядів, інтонації.

     4. Зневага інтересами і потребами дитини  - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, освіті, медичній допомозі з боку батьків, опікунів або інших осіб через об'єктивні або суб’єктивні причини. Типовим прикладом зневажливого відношення до дітей є залишення їх без нагляду, що приводить до нещасних випадків, отруєння і інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.
     Незалежно від того, в якій формі відбувається насильство, з часом його прояви стають дедалі жорстокішими. Найбільш розповсюдженими в сімейних стосунках є психологічна форма насильства: грубість (в 48% сімей), приниження один одного (14%), а також фізичне насильство - побиття (6%). Грубість у взаєминах сприймається більшістю чоловіків та жінок як норма сімейного спілкування.

      Наслідками насильства можуть стати смерть, тілесні ушкодження, іноді безповоротні, самогубства, втрата почуття самоповаги у жертви тощо. Насильство породжує насильство. Постійне грубе ставлення може спровокувати відповідні насильницькі дії.


    Насильство над дітьми можна класифікувати за такими ознаками:

Ø    залежно від стратегії кривдника: явне та приховане             (непряме);

Ø    за часом: те, що відбувається зараз, і те, що трапилося в минулому;

Ø    за тривалістю: одноразове та багаторазове, що триває довгі роки;

Ø    за місцем, оточенням: вдома – з боку родичів, в школі – з боку педагогів або дітей, на вулиці – з боку дітей або незнайомих дорослих.

Факти жорстокого поводження з дітьми і їх експлуатації відомі давно, довгий час ніхто не займався пошуком підтверджень наслідків цих явищ, згубних для фізичного і психічного здоров'я дитини. 
    Першим міжнародним документом, в якому ставилася проблема прав дитини була Женевська декларація 1923 р., спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист.
    Важливим документом щодо захисту дітей стала прийнята 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН Загальна декларація прав людини. У ній вперше зафіксовані основи захисту прав дітей. Свій розвиток Декларація отримала в пактах прав людини, що гарантували рівні права всім дітям і забезпечення їх основних соціальних потреб.

    Головним документом сучасності, який регулює законодавство щодо насильства над дітьми на міжнародному рівні є Конвенція ООН про права дитини, що була прийнята у 1989 році і ратифікована більше 175 країнами світу. У Конвенції були сформульовані наступні міжнародні норми з питань насильства над дітьми та відсутності турботи про дітей:

 

Стаття 12 містить вимогу про те, щоб діти мали можливість висловлювати свою точку зору в ході судового або адміністративного злочинства.

 

Стаття 19 містить вимогу проте, щоб були вжиті законодавчі та адміністративні заходи для захисту дітей від всіх форм насильства та сексуальної експлуатації.

Стаття 20 містить вимогу про те, щоб забезпечувався спеціальний захист та допомога всім дітям, котрі полишили свої внаслідок насильства.

Стаття 34 містить вимогу про те, щоб були вжиті заходи для захисту дітей від сексуальної експлуатації.

 

Стаття 39 містить вимогу про те, щоб офіційні особи направляли дітей-жертв насильства на реабілітацію.

    Конвенція ООН про права дитини зобов’язує держави, які ратифікували цей документ вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітницьких заходів щодо захисту дитини від усіх форм фізичного, психічного насильства, образи чи зловживання, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка піклується про дитину.

 Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини у 1991 році та внесла відповідні зміни до національного законодавства згідно з тими міжнародними стандартами, які зазначені у цьому документі.

Право дітей в Україні на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Значним кроком України уперед, який визначив проблему забезпечення прав дітей, відповідних умов та механізмів для їхнього гармонійного розвитку загальнонаціональним пріоритетом, став Закон України «Про охорону дитинства», який узаконив засади державної політики у сфері дитинства.

Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Зокрема покарання за злочини проти дітей передбачено новим Кримінальним кодексом України:

Ø           умисне вбивство дітей – статті 115, 116;

Ø           доведення дітей до самогубства – стаття 120;

Ø           нанесення тілесних ушкоджень –   статті 121-125;

Ø           побої та мордування – стаття 126;

Ø           катування – стаття 127;

Ø           залишення у небезпеці – стаття 135;

Ø           насильницьке донорство –

        стаття 144;

Ø           викрадення дитини – стаття 146;

Ø           захоплення дітей в заручники – стаття 147;

Ø           торгівля дітьми та незаконне переміщення за кордон – стаття 149;

Ø           експлуатація дітей – стаття 150;

Ø           статеві злочини проти дітей – статті 155,156;

Ø           зловживання опікунськими правами – стаття 167.

 Обов’язок повідомляти органи опіки і піклування про випадки зловживання батьківськими правами, покладено на всі установи і всіх громадян, яким стане відомо про такі випадки (ст. 134 Кодексу про шлюб та сім’ю України).

Правові й організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження такого явища, визначає Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», прийнятий у 2001 році.

Таким чином держава законодавче забезпечує захист дітей від:

Ø               усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;

Ø               втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;

Ø               залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Але відсутність чітких підзаконних актів щодо забезпечення права дитини на захист від усіх форм насильства призводить до того, що в Україні жорстоке поводження з дітьми існує.

Доброго дня!

Ми раді вітати Вас на головній сторінці блогу психологічної служби Володимирецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Світ тримається на небайдужих, на тих, хто відгукнеться на чужі проблеми, хто готовий взяти на себе турботу про того, хто потребує допомоги, поради.

Добре, коли дитина охоче йде до школи та із задоволенням навчається. Але як цього досягти? Як навчитися розуміти дитину, учня? Як навчити дітей бути добрими, вихованими, допитливими у нашому бурхливому світі?

Найважливіше – це навчити наших дітей не пройти байдуже повз чужу біду, не дати зачерствіти їхнім серцям, не виростити їх бездушними. Найголовніше – це не допустити, щоб наші фізично здорові й матеріально забезпечені діти опинилися у великій біді – виросли бездуховними та жорстокими.

Маємо надію, що інформація, розміщена тут допоможе Вам навчитися ефективно вирішувати свої та дитячі життєві, професійні та особистісні проблеми. Підбірка матеріалів буде Вам корисним подарунком на шляху розв’язання різноманітних проблем і допоможе як фахівцям, так і педагогам-початківцям зробити шкільне життя цікавим і комфортним.

Адже, недарма  кажуть, що в Бога немає інших рук, окрім наших. Отож, до справи! Бажаємо Вам добра, натхнення, позитиву, любові!

10 цікавих фактів про психологію людини

1. Всім нам відомо, що психологія — це наука про сукупність                 психологічних явищ та поведінку людини, вищих тварин, яка пояснюється на основі цих явищ. Отже, об'єктом науки є людина, істота наділена свідомістю та внутрішнім суб'єктивним світом. Психологію можна віднести до одної з найцікавіших наук. Якщо Вам все ж хочеться дізнатися більше, то цікаві факти про психологію Вам допоможуть.

 2.  Мозкова діяльність продовжується навіть тоді, коли ми відпочиваємо. У цей момент відбувається фільтрація того, що дійсно потрібно відкласти в пам'яті, а що прибрати «про запас». Прокинувшись вранці ви ніколи не забудете те, що дійсно важливо для вас, але і не згадаєте того, на чому не зупинили свою увагу вчора.

 3. Людина відчуває себе більш успішною та щасливою тільки тоді, коли її мозок чимось зайнятий. Більш того, сіру речовину не цікавить монотонна робота – мова йде якраз про постійну метушню, концентрацію та перемикання з однієї роботи на іншу. Тільки в такі моменти людина відчуває себе щасливою.

4. Ви не можете не звертати увагу на їжу, та на небезпеку. Чи помічали ви, що люди завжди зупиняються, щоб подивитися на сцени нещасних випадків. Насправді, ми не можемо не звертати уваги на ситуацію небезпеки. У кожної людини є особлива частина мозку, яка відповідає за виживання та запитує: «Чи можу я це з'їсти?  Може це мене вбити?».

 5. Дослідники довели, що якщо в юності людина вміла відмовлятися від того, чого сильно бажала, їй даються життєві випробування простіше та з мінімальними втратами.

6.  Для того, щоб до чогось звикнути необхідно трохи більше 2-х місяців, а точніше – 66 днів. Саме такий період знадобиться людині для того, щоб сформувати та довести до автоматизму будь-яку дію. Наприклад, якщо ви хочете перейти на правильне харчування, то вам може знадобитися трохи менше – приблизно 55 днів. А ось до спорту доведеться звикати довше – до 75 днів.

7. Якщо ви думаєте, що можете мати безмежну кількість друзів, ви глибоко помиляєтеся. Виявляється, що людина за все своє життя може дружити до 150 разів.

8. Бувають випадки, що ви хочете зробити дівчині приємне, подарувавши подарунок, але не знаєте що їй потрібно. Рішення є! Скажіть їй, що купили подарунок та запропонуйте відгадати, що це. Вона перерахує те, що хоче.

9. Якщо вас мучать кошмари по ночах, можливо, ви мерзнете уві сні. Науковий факт – чим холодніше в спальні, тим більше шансів побачити поганий сон. Навіть позитивні події, такі як закінчення університету, вступ у шлюб або нова робота, можуть призвести до депресії.

 10. Кращим засобом від турбот, тривожності і стресу є читання. Це заняття надає більш швидкий ефект на організм. Дивно, але цей спосіб багато кращий прийому алкоголю, набагато ефективніший за прогулянки, чаювання або прослуховування музики.